Даний курс за вибором підготовлений з метою надання студентам – майбутнім лікарям   теоретичних знань у галузі комунікації з метою формування фахової комунікативної компетентності. Можливість одержувати якісний комунікативний досвід і розвивати його передбачає наявність  комплексної теоретичної основи. Складність  проблематики комунікації  визначена тим, що всі «вміють говорити» і «вміють спілкуватись», маючи спонтанно сформовані навички у галузі мови / мовлення та спілкування і користуються ними, не піддаючи рефлексії. Остання ж вкрай необхідна для формування комунікативної компетентності лікаря.

       Знання про комунікацію не можна редукувати до психології спілкування. Існує сучасна теорія комунікації як інтегральна міждисциплінарна галузь знання, що поєднує філософські, соціологічні, семіотичні, лінгвістичні, психологічні складові із знаннями щодо теорії інформації. Категорія комунікації в сучасній філософії і науці набула фундаментальної значущості, а комунікативна парадигма є інновативною моделлю характеристики суспільства в цілому. В зв’язку з тим важливо прищеплювати студентам розуміння того, що комунікативна компетентність лікаря залежить не лише від притаманних індивіду властивостей, а й від соціального виміру комунікації, від змін, що відбуваються в суспільстві (зокрема, в системі охорони здоров’я), від можливостей соціальної мобільності, які може реалізувати лікар завдяки своїй професійній практиці.  Комунікативна компетентність є необхідним базисним атрибутом соціальної ролі лікаря, своєрідною «соціальною чеснотою», що бере участь у формуванні соціального капіталу лікарської професії,  на якому заснована довіра між лікарем і пацієнтом.

Навчальна дисципліна розрахована на студентів ІІІ, ІV, V курсів навчання, які вже ознайомлені із змістом навчального курсу філософії і низкою елективних філософських дисциплін («Етика», «Логіка», «Біоетика ба безпека життєдіяльності»), знайомі з базовими філософськими поняттями та напрямами філософії.

 Предметом вивчення навчальної дисципліни є теорія комунікації. Міждисциплінарний характер комунікації як предмету вивчення дисципліни визначає водночас провідну роль філософії в інтеграції соціологічних, етичних, лінгвістичних, інформаційно-семіотичних, психологічних складників комунікативної діяльності.

Міждисциплінарні зв’язки: вивчення дисципліни пов’язане із знаннями філософських та гуманітарних дисциплін 1-3 курсів навчання, особливо з філософією, логікою, історією медицини, мовознавством, етикою, біомедичною етикою, курсом «теорія пізнання та медицина» тощо.

У свою чергу, вивчення кусу за вибором «Філософія професійної комунікації» закріплює знання з курсу «філософія», «етика», «біоетика», «теорія пізнання та медицина» і дає можливість сформувати системну теоретичну основу для опанування навичками та вміннями комунікативної діяльності та формування комунікативної компетентності майбутнього лікаря.